У 2013 році Торговий представник США визначив Україну як «пріоритетну державу» щодо претензій до порушень прав інтелектуальної власності, серед яких була претензія стосовно неспроможності нашої держави «…створити прозорі і передбачувані положення про відповідальність третіх осіб, які сприяють піратству; ввести таку відповідальність для інтернет-провайдерів; забезпечити виконання заявок на блокування доступу до нелегального контенту».
Дійсно, в чинному законодавстві України, зокрема законі «Про телекомунікації» (діє з 2003 року зі змінами) зазначено, що інтернет-провайдери «не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається через їхні мережі» (п. 4 ст. 40). Стаття 38 цього ж закону уточнює, що інтернет-провайдери можуть блокувати доступ до контенту, що порушує авторське право, за постановою суду.
Разом з тим, деякі інтернет-провайдери блокують доступи до нелегального контенту по запитам правовласників. Так, за 2017 рік УАПА надіслала інтернет-провайдерам 2285 запитів щодо видалення піратського контенту, але більша їх частина залишилася без відповіді.
У 2017 році був прийнятий закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні», яким визначена процедура досудового блокування доступу до контенту, що захищений правом інтелектуальної власності і який нелегально розміщений в інтернеті. Можна сказати, що цей закон містить юридичні стимули для третіх осіб до співробітництва з правовласниками. Крім цього, цей закон вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) в частині відповідальності власників веб-сайтів, веб-сторінок, постачальників послуг хостингу за невчинення ними дій щодо унеможливлення доступу до піратського контенту. Проте, незважаючи на те, що закон прийнятий, Інтернет-асоціація України (ІнАУ) виступає проти введення відповідальності інтернет-провайдерів, в тому числі правил повідомлення про порушення прав інтелектуальної власності. ІнАУ вважає, що положення цього закону неоднозначні і важкі для постачальників послуг хостингу.
Хоча цим законом внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак поки що немає кому виконувати цей закон: відсутня така позиція, як «державний інспектор з питань інтелектуальної власності», без якої цей закон не може повноцінно працювати. В Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) повідомили, що ними вже здійснюються деякі заходи: внесені відповідні зміни в Положення про державних інспекторів з питань інтелектуальної власності; розроблена нормативно-правова база для держконтролю за здійсненням захисту права інтелектуальної власності; розроблені проекти наказів МЕРТ щодо регламентації перевірок інспекторами, і т.і.За посиланням: http://mediasat.info/2018/04/16/pravoobladateli-i-provajdery-suditsya/