Цитата з Вікіпедії: «…попит — представлена на ринку потреба в товарах, а пропозиція — кількість товару, який є на ринку або може бути доставлений на нього».
Пропозиція породжує попит або попит породжує пропозицію. Чи можна ставити між цими фразами знак рівності? Якщо перевести це на мову сфери захисту авторського права, то постає питання – хто є порушником: той, хто пропонує фільми для скачування або для онлайн-перегляду із мережі інтернет, чи той, хто їх скачує або переглядає? На наш погляд винний і той, і інший. Бо один без другого не можуть окремо існувати. Пояснюємо, чому.

  1. Той, хто пропонує фільми для скачування або для онлайн-перегляду (піратство) – тим самим порушує закон України «Про авторське право і суміжні права», в ст. 50 якого зазначено, що піратство у сфері авторського права – це також інтернет-піратство. Згідно з цим законом такі дії необхідно кваліфікувати за ст. 176 КК України – Порушення авторського права і суміжних прав.
  2. Той, хто скачує фільми з піратських сайтів або їх там переглядає в режимі онлайн– тим самим стимулює (ще і платить!) того, хто надає пропозицію скачати або подивитися фільм в мережі інтернет. Іншими словами: фінансує протиправні дії або спонукає своїм фінансуванням до протиправних дій. Таким чином, ці дії можуть кваліфікуватися як фінансування незаконного розповсюдження творів, відповідальність за яке також настає на підставі ч.1 ст. 176 КК України. Чому в нашій державі до цього часу користувач піратського контенту не несе відповідальності за це – не відомо. Хоча в деяких країнах таких осіб не тільки штрафують, а ще притягують до кримінальної відповідальності. Ось деякі приклади: Японія – з будь-якого користувача інтернету, який незаконно скачав файл будь-якого змісту, стягується штраф у розмірі 25 тисяч доларів. Альтернативою є відбування покарання строком 2 роки. Якщо ж громадянин Японії не тільки скачав, але ще і завантажив файл зі свого персонального комп’ютера незаконним шляхом, тоді штраф, який йому доведеться заплатити, складе вже 130 тисяч доларів, або ж 10 років в’язниці в разі несплати; Німеччина – мешканець РФ, який приїхав в цю країну до своєї сестри, за допомогою свого ноутбуку вирішував деякі свої робочі питання, в тому числі з використанням мережі інтернет. Через тиждень після його від’їзду сестра отримує від адвокатського бюро повідомлення такого змісту: «… числа в 20 часов была осуществлена сессия с вашего ip 109.193.173.192 по скачиванию и распространению медиафайла (Three Billboards Outside Ebbing, Missouri) в течение 19 секунд. Просим вас оплатить в добровольном порядке 915 евро штрафа за нарушение авторских прав, иначе будем вынуждены обратиться в суд…». Як пояснює сам цей чоловік, ця сесія співпала з його перебуванням в Німеччині, і роздача торрента могла відбутися тільки з його комп’ютера. Може, і в Україні настав вже час користувачам піратського контенту нести відповідальність разом з його розповсюджувачами, тим більше, що до економічних санкцій відносно України (список 301) США вимушені удаватися саме за недостатню боротьбу з порушеннями прав інтелектуальної власності.