У боротьбі з незаконним розповсюдженням контенту в деяких країнах на чільне місце ставиться саме обмеження доступу до піратського контенту, тобто здебільшого – заблокувати піратський ресурс. При цьому користувачам фактично не загрожує відповідальність за незаконне скачування. Такий підхід застосовується в багатьох країнах світу. Але в деяких державах незаконне скачування контенту тягне за собою реальну адміністративну або навіть кримінальну відповідальність. Наслідки для інтернет-пірата можна умовно розділити на чотири типи за рівнем ризику.
РіВЕНЬ 1: відповідальність – ТЮРЕМНий термін СтРОКОМ ДО 10 років
Головна особливість японського законодавства полягає в тому, що до відповідальності притягується і той, хто роздає нелегальний контент, і той, хто його скачує. У 2009 році був прийнятий закон про кримінальну відповідальність за поширення контрафактного контенту. Користувачеві, який незаконно розмістив інформаційний продукт в мережі, загрожує штраф до 10 млн ієн (близько $100 тисяч) або тюремний термін до десяти років. У 2012 році в закон внесли зміни, які встановили відповідальність і за скачування. Завантаживши піратський контент, користувач ризикує не тільки бути оштрафованим на 2 млн ієн (близько $18 тисяч), а й сісти в тюрму на два роки. Зміни в законодавство були прийняті під тиском з боку японської Асоціації звукозаписуючих компаній. За даними дослідження, яке провела Асоціація, у 2010 році жителі Японії завантажили близько 4,3 трлн піратських аудіо і відеофайлів, а купили в десять разів менше – близько 440 мільйонів. Закон проти інтернет-піратства працює. У січні 2019 року тюремні терміни отримали три особи, які управляли популярним сайтом, що пропонував піратські копії манги (вид японських коміксів). Їм присудили тюремні терміни від 4 місяців до 3,5 року.
РіВЕНЬ 2: відповідальність – ШТРАФ ДО 1 тисячі єВРО ЗА оДИНИЦю КОНТЕНТу
У Німеччині найбільш суворо серед європейських країн відносяться до нелегального використання контенту. Тут відповідальність настає за нелегальне розповсюдження інформаційних продуктів, захищених авторським правом. Тобто вважається, що дивитися фільм онлайн (навіть на піратському сайті) можна, а завантажувати його за допомогою, наприклад, торрент-програми – вже протизаконно, адже таке ПО одночасно із закачуванням здійснює роздачу файлу. Звичайного користувача до в’язниці за це не посадять, але штраф випишуть з великою ймовірністю. За роздачу однієї одиниці контенту (наприклад, фільму або пісні) користувачеві доведеться заплатити від 155 до 1 тисячі євро. Мінімальний штраф призначають тим, хто попався на піратстві вперше. Цікаво, що пошуком порушників займається не держава, а приватні юридичні фірми, які уклали договір з правовласником. Вони приєднуються через торрент-клієнт до роздачі файлу, захищеного авторськими правами, і відстежують IP-адреси користувачів, які його скачують. Потім звертаються до інтернет-провайдера, який за законом зобов’язаний надавати правовласникам фактичні адреси проживання порушників, і відправляють повідомлення про штраф. Такі листи носять в Німеччині масовий характер. Особливу активність у боротьбі з піратами проявляє німецьке товариство із захисту авторських прав композиторів, поетів і музичних видавців (GEMA). Його вплив такий, що YouTube в Німеччині відтворює тільки ролики, які є в списку GEMA, в іншому випадку відео блокується.
РіВЕНЬ 3: відповідальність – відКЛЮЧЕНня ДОСТУПу до іНТЕРНЕТу
В США, наприклад, за піратство карають не відразу, а після попередження про відповідальність за незаконне скачування: зазвичай провайдери відправляють порушникам листи-попередження. Обов’язок стежити за інтернет-піратством поклали на провайдерів. У 2013 році в країні ряд великих правовласників і операторів зв’язку запустили систему попереджень для порушників авторських прав, або систему «шести ударів». Передбачалося, що користувачам, які через торрент скачують або роздають піратський контент, будуть надсилати послідовно шість листів з попередженнями про порушення. Якщо абонент продовжить свою діяльність, йому обмежать швидкість доступу до інтернету або взагалі відключать від мережі.
РіВЕНЬ 4: відповідальність – відСУТня
До цієї категорії належить більшість країн Європи. Доступ до ресурсу з нелегальним контентом може бути заблокований на вимогу правовласника, але користувач ніякої кримінальної або адміністративної відповідальності за свої дії зазвичай не несе. Цікаво, що в останні роки кілька країн, які карали споживачів за нелегальний контент, відмовилися від такої практики. Наприклад, Великобританія в 2010 році прийняла закон про відключення піратів від доступу в інтернет. Але вже з 2015-го в Сполученому Королівстві перейшли на повідомлення користувачів про те, що вони займаються піратством. При цьому ніякої відповідальності за такі дії не передбачено. Схожий шлях пройшла Франція, де спочатку прийняли закон про відключення піратів від інтернету після трьох попереджень, а потім скасували його як неконституційний. У більшості ж країн інтернет-пірати навіть не отримують попереджень і відчувають себе абсолютно вільно. В Україні все більших обертів набирає ідея введення відповідальності споживачів за використання піратського контенту, проте реальні ініціативи в даний час відсутні. У разі їх внесення, очевидно, це може викликати негативну реакцію з боку громадян, а реальне залучення рядових користувачів до відповідальності зажадає значних ресурсів на відстеження порушників і на завершення судового розгляду. Таким чином, таке рішення не є очевидним, враховуючи діючий рівень правової культури і можливості правоохоронних органів.
Посилання: https://rspectr.com/articles/485/chetyre-urovnya-riska-dlya-internet-pirata