04.01.2018Дослідження: ціни необхідно зменшити вдвічі, аби можна було б змагатися з піратами

Цікаве дослідження провели вчені з університету Карнеги-Меллон та Католицького університету Португалії. Мета дослідження – з’ясувати, чи зміняться звички у споживачів піратського контенту, якщо їм буде доступна легальна альтернатива. Одна з телекомунікаційних компаній, до якої вони звернулися, допомогла знайти декілька тисяч клієнтів, що використовують BitTorrent.
Половині клієнтів запропонували пакет 45-денної безоплатної підписки на преміум-телебачення та популярні фільми за запитом. З’ясувалося, що ті, хто отримав безоплатний доступ до легального контенту, стали на 4,6% більше дивитися телевізор і на 4,2% менше здійснювати загрузок через інтернет, проте в цілому їхні звички щодо використання торрентів не змінилися.

Вчені вважають, що частково проблему інтернет-піратства створюють самі виробники контенту, які намагаються обмежити його розповсюдження на легальних сервісах, надаючи ліцензії визначеним ними самими компаніям або взагалі не продаючи їх. Також було з’ясовано, що максимальну суму, яку готові сплатити користувачі нелегального контенту за доступ, наприклад, до бібліотеки розміром з Netflix — 3,25 доларів США в місяць (близько 100 грн.). Таким чином, Netflix не може скласти серйозної конкуренції піратському контенту, тому що для цього необхідно було б одночасно розширити репертуар та серйозно зменшити вартість контенту.

Хоча представники голлівудських кінокомпаній і стверджують, що люди можуть отримати легально майже все те, що вони хочуть, проте дослідження показує, що це не так просто. Більшість людей не збираються платити за окремі підписки: вони вважають, що краще зробити більше контенту доступним на тих сервісах, що вже існують, замість збільшення їхньої кількості.

Посилання:

- https://tjournal.ru/63040-issledovanie-netflix-dolzhen-snizit-ceny-vdvoe-chtoby-sorevnovatsya-s-piratstvom?from=yandex
02.01.2018На сторожі інтелектуальної власності

Президент США Дональд Трамп оголосив про свій намір призупинити безмитний режим, введений в рамках програми Генеральної системи торговельних преференцій (ГСП) у відношенні ряду товарів, вироблених в Україні. За його словами, таке рішення було прийнято через недостатні зусилля української влади стосовно охорони інтелектуальної власності.
У своєму листі керівництву Конгресу Д.Трамп «... прийшов до висновку, що доцільно призупинити безмитний режим, введений в рамках ГСП, щодо ряду товарів, вироблених в Україні».
Дійсно, поки що в Україні залишається цілий комплекс проблем, що пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності.
Якщо наша країна вирішила стати частиною світової структури, то вона має дотримуватися всіх законів та не допускати будь-яких порушень у питаннях авторського права.
Посилання: https://telegraf.com.ua/mir/usa/3812049-ssha-lishayut-ukrainu-ryada-torgovyih-preferentsiy.html

08.11.2017Як працює для рекламодавців онлайн-сервіс зі списком піратських ресурсів

Влітку 2017 року Українська Антипіратська Асоціація (УАПА) та ініціатива «Чисте небо» запустили онлайн-сервіс - антипіратський ресурс blacklists.org.ua для рекламодавців. Цей сайт інформує про ресурси, що порушують права інтелектуальної власності, на ньому розміщуються переліки піратських сайтів, переліки рекламодавців, які рекламуються на таких ресурсах, та інша корисна інформація. Ініціатори наголошують, що завдяки цьому сервісу рекламодавці матимуть змогу щомісяця отримувати на електронну пошту актуальну інформацію щодо ресурсів, які є порушниками прав інтелектуальної власності, та убезпечити свою компанію від репутаційних, фінансовихта інших ризиків.
Моніторинг розміщення реклами на піратських ресурсах, який робить УАПА, – це принтскріни сторінок сайтів-порушників з розміщеною на них рекламою різних брендів з фіксацією часу. Інформація оновлюється раз на місяць.
Наразі на сайті
blacklists.org.ua при складанні списку піратських ресурсів враховано претензії УАПА та двох медіагруп – «1+1 медіа» і StarLightMedia, хоча учасниками ініціативи «Чисте небо» виступають чотири найбільші медіагрупи: «1+1 медіа», StarLightMedia, «Медіа Група Україна» та Inter Media Group. Організатори сервісу планують розширювати перелік правовласників, які беруть участь у складанні списку.
На думку ініціаторів, сервіс для рекламодавців є великим крок на шляху до цивілізованої взаємодії гравців ринку різного спрямування бізнесу. «Правовласники готові надавати інформацію щодо ресурсів, які порушують їх права інтелектуальної власності. Рекламодавцям, в свою чергу, варто звертати увагу на таку інформацію з перших вуст і стояти на сторожі своїх брендів і репутації», - зазначила представниця «Чистого неба» Катерина Федорова.
Голова УАПА Володимир Ілінг висловив сподівання, що ініціатива буде підтримана в суспільстві, до неї приєднаються інші правовласники і сервіс стане корисним та дієвим інструментом у роботі рекламного бізнесу.
Нагадуємо, що ініціатива «Чисте небо» була створена у 2013 році з метою розвитку в українському сегменті інтернету легального аудіовізуального продукту та боротьби з піратськими сайтами. Її засновниками стали чотири найбільші медіа групи України: «1+1 медіа», StarLightMedia, «Медіа Група Україна» та Inter Media Group.

Посилання: http://detector.media/rinok/article/127733/2017-07-07-startuvav-anonsovanii-dlya-reklamodavtsiv-onlain-servis-zi-spiskom-piratskikh-resursiv/
08.10.2017Кіберполіція припинила роботу «піратського» сайту
Працівники відділу протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту і телекомунікацій Департаменту кіберполіції Національної поліції України припинили роботу онлайн-кінотеатру «tovideo.net», який здійснював свою діяльність протягом останніх двох років. За час роботи нелегального онлайн-кінотеатру правовласникам було завдано збитків в особливо великому розмірі. Поліція за даним фактом розпочала кримінальне провадження за ст. 176 (порушення авторських і суміжних прав) Кримінального кодексу України. За зверненням представників «Української Антипіратської Асоціації» поліцейські провели відповідну перевірку та встановили: Інтернет-ресурс без відповідних документів та дозволів правовласників, здійснював трансляцію та ретрансляцію аудіо та відео творів. В рамках кримінального провадження проведені санкціоновані обшуки в офісному приміщенні дата-центру, де знаходилось серверне обладнання, що підтримувало роботу Інтернет-ресурсу, та в помешканні системного адміністратора цього сайту. За результатами вилучено комп’ютерну техніку та серверне обладнання, які зараз направлені на експертизу. Після проведення результатів цієї експертизи буде вирішено питання щодо оголошення підозри особам, що здійснювали адміністрування цього інтернет-ресурсу. Посилання: https://cyberpolice.gov.ua/news/kiberpolicziya-prypynyla-robotu-piratskogo-sajtu-foto-1496/
01.10.2017В Україні буде діяти новий суд

В Україні буде діяти новий суд

Указом Президента України від 29 вересня 2017 року №299/2017 в державі буде утворений Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
Такий суд утворюється відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч.2 ст.31 Закону). Місцезнаходженням цього суду - місто Київ.
До повноважень Вищого суду з питань інтелектуальної власності Законом віднесено:
- здійснення правосуддя як судом першої інстанції у справах, визначених процесуальним законом;
- аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, інформування про результати узагальнення судової практики Верховного Суду;
- здійснення інших повноважень, визначених законом.
Новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає також кваліфікаційні вимоги до судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Так, суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;
2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п'ять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п'ять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 – 3 цієї частини, щонайменше п'ять років.

Судді будуть призначатися виключно на підставі результатів відкритого конкурсу.
Посилання:
1.
http://www.president.gov.ua/documents/2992017-22722
2.
http://yurholding.com/news/83-stvorennya-vischogo-sudu-z-pitan-ntelektualnoyi-vlasnost-verhovna-rada-ukrayini-priynyala-noviy-zakon-ukrayini-pro-sudoustry-status-suddv.html

05.09.2017Погляд медійників на законопроекти щодо обмежень в Інтернеті

Раніше вже повідомлялося про те, що у вересня у Верховній Раді України можуть розглядатися законопроекти № 6676 і № 6688 щодо досудового блокування сайтів, а також законопроект № 2126а щодо кібербезпеки.
На думку громадських організацій «Інтерньюз-Україна», «Інститут масової інформації», «Інформаційна безпека», «Детектор медіа», Національної спілки журналістів України та «Європейська медіаплатформа» ці законопроекти «здатні обмежити свободу Інтернету для українських громадян», тому вони вимагають від депутатів не вносити до порядку денного законопроекти № 6676, № 6688, № 2126а без проведення відповідних консультацій з медійними організаціями.
Нагадаємо, 10 та 12 липня 2017р. народні депутати – члени Комітету з питань національної безпеки й оборони 
зареєстрували законопроекти №№ 6676, 6688 майже з однаковою назвою - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», які мають на меті узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів і сервісів в інтернеті за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки і оборони України. Крім того, законопроекти запроваджують нові обов’язки операторів і провайдерів та нові штрафи для них, передбачають нові повноваження державних органів – зокрема, ведення єдиного реєстру заблокованих ресурсів, містять нову термінологію.
Противники цих законопроектів виступають проти головної їхньої новели: тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) має стати одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Таке тимчасове блокування буде можливим під час досудового розслідування (слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора) і під час судового провадження (за клопотанням прокурора).
Чи має бути така норма в діючому законодавстві України – палиця з двома кінцями, на це питання мають відповісти законодавці, але не може продовжуватися під час кримінального провадження поширення інформації, розповсюдження якої заборонено в Україні
.

Посилання: http://detector.media/infospace/article/129575/2017-09-05-mediiniki-vimagayut-vid-deputativ-ne-vnositi-do-poryadku-dennogo-zakonoproekti-shchodo-obmezhen-v-interneti-dopovneno/
04.09.2017Світова практика покарання за камкординг

Згідно з федеральним законом США запис фільмів в кінотеатрі (камкординг) вважається тяжким кримінальним злочином, за який передбачений штраф у розмірі $ 250 тис. або позбавлення волі терміном до трьох років, а у випадку повторного правопорушення — до шести років. Крім того, в 41 штаті діють свої закони стосовно боротьби з камкордингом. Так, лідеру піратського інтернет-угруповання IMAGiNE суд виніс вирок – 5 років позбавлення волі та штраф у сумі $ 15 тис. Ще чотири члена цієї групи отримали тюремні терміни від 23 до 40 місяців.
В Канаді також діє спеціальний закон, за яким за камкординг визначене покарання у вигляді позбавлення волі терміном до п’яти років. Першим, хто отримав таке покарання за незаконне відтворення фільму в кінотеатрі, став один з членів піратської групи «maVen» – суд присудив йому 2,5 місяця позбавлення волі.
В європейських країнах також прийняті спеціальні закони щодо камкордингу. В Німеччині покарання за такий вид злочину складає до трьох років позбавлення волі. В Італії максимальний тюремний термін складає три місяці, в Чехіїп’ять років. В інших країнах Європи камкординг підпадає під закон про захист авторських прав. У Великій Британії, Фінляндії та Швейцарії кримінальна відповідальність наступає тільки в тому випадку, коли буде доведений факт наміру тиражування та розповсюдження такої копії фільму.
В Гонконзі та Японії спеціальними законами камкординг також вважається кримінальним злочином. Так, в Гонконзі покарання призначається у вигляді штрафу на суму $ 6,4 тис. або трьох місяців позбавлення волі, в Японіїштраф до $95 тис. або позбавлення волі до десяти років.
В Австралії накладається штраф у розмірі до  $57 тис., термін позбавлення волі — п’ять років.
В Україні в 2017 році були внесені зміни в чинне законодавство, відповідно до якого чітко був визначений статус камкординга як кримінального злочину, відповідальність за який передбачена статтею 176 КК України, згідно з якою може бути накладений максимальний штраф у сумі 51 тисяча грн. (три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян) або позбавлення волі до 6 років.

28.08.2017HDClub закритий!
«Уважаемые пользователи! В последнее время мы еженедельно получаем несколько десятков жалоб от правообладателей, а наше сообщество подвергается атакам и шпионажу. Параллельно идет ужесточение интернет-законодательства в России, Украине и странах Евросоюза. И наконец, время энтузиастов безвозвратно уходит. В сложившихся обстоятельствах мы более не можем поддерживать работу клуба в изначально задуманном формате. Проект закрывается, а мы просим Вас воздержаться от громких проводов. Всем спасибо и прощайте!» Таке повідомлення з’являється на сторінці сайту «hdclud.org», якщо спробувати на нього зайти. Після 10-річної діяльності закрився один з найбільш піратських сайтів з високоякісним контентом. HDClub спеціалізувався на продукції HD-якості, включаючи Blu-ray та 3D, що охоплює фільми, телевізійні шоу, музичні відео та анімацію. Важливо відзначити, що цей сайт пропонував велику кількість контенту, який повністю був недоступним з ліцензованих джерел. Проте, десятирічному ходу HDClub прийшов кінець. Цей трекер пішов тихо, без грімкого грюкання дверима. Можливо, адміністрація сайту зрозуміла, що краще вести чесний бізнес і завжди домовлятися з правовласниками щодо ліцензійної продукції. Принаймні, на це вказують наведені власниками сайту аргументи щодо закриття: отримання скарг від правовласників, посилення інтернет-законодавства в Україні. Хочеться в це вірити.
20.06.2017За розміщення реклами на піратських сайтах може бути кримінальна відповідальність

Розміщення реклами на сайтах із піратським контентом може бути прирівняне до фінансування піратства згідно зі змінами до Кримінального кодексу України, які були внесені під час прийняття Закону «Про державну підтримку кінематографії». Про це йшлося під час заходу «Що повинні знати компанії-рекламодавці у зв’язку зі змінами законодавства про піратство: незнання не звільняє від відповідальності», який відбувся 15 травня в Києві та був організований Всеукраїнською рекламною коаліцією (ВРК), Українською анти піратською асоціацією (УАПА), Європейською бізнес-асоціацією (ЕВА), Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та ініціативою «Чисте небо».

Тепер статтею 176 Кримінального кодексу України відповідальність передбачена не тільки за порушення авторського права і суміжних прав, а також і за фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

Разом з тим, є багато різних думок з цього приводу. Так, адвокат, експерт Інституту масової інформації Андрій Осипов вважає, що «фінансування піратства – новий вид злочину для українського закону. Очевидно, буде застосуватися аналогія до фінансування тероризму. Так само і принцип визначення фінансування будуть застосовувати як непряме фінансування та придбання краденого. Нам потрібно сформувати правозастосовчу практику. Звичайно, слідчі будуть діяти за принципом “кому це вигідно” і не завжди будуть шукати інтернет-пірата. Швидше за все, цей злочин буде мати форму вини з прямим чи непрямим умислом. Сподіваюся, що в українській практиці затвердиться виключно прямий умисел. Адже у випадку непрямого умислу слідчі будуть мати ширше поле для маніпуляцій. І, звичайно, слід пам’ятати, що гроші залишають сліди. А гроші в кого? В рекламодавця».

Дискусія триває.

Посилання: http://detector.media/rinok/article/126999/2017-06-15-za-rozmishchennya-reklami-na-piratskikh-saitakh-mozhe-buti-kriminalna-vidpovidalnist-yuristi/
18.06.2017Власника нелегального кінотеатру з Яворівщини судитимуть за порушення авторських прав
У Яворівському районі судитимуть приватного підприємця, який відкрив кінотеатр, за порушення авторських прав. «Не маючи дозволу власників авторських прав на публічний показ аудіовізуальних творів та не будучи суб’єктом кінематографії, організував та відкрив в одному з міст Яворівського району кінотеатр, де здійснював незаконний публічний показ та відтворення аудіовізуальних творів», ― йдеться у повідомленні прокуратури Львівської області.
У результаті протиправних дій завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тис. грн.
Щодо підприємця порушили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 176 КК України (порушення авторського права), матеріали якого вже скерували до суду. Йому загрожує до 2 років позбавлення волі.
Посилання:
https://zaxid.net/vlasnika_nelegalnogo_kinoteatru_z_yavorivshhini_suditimut_za_porushennya_avtorskih_prav_n1427952